Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Як говориш, так і почуваєшся. Вчені знайшли нові докази взаємовпливу мови та емоцій.

Як говориш, так і почуваєшся. Вчені знайшли нові докази взаємовпливу мови та емоцій.
зображення: flickr.com
Група німецьких вчених, ні чолі з професором психології Ральфом Раммером з м.Ерфурт  та фонетистом, професором Мартін Грайсом з м.Кельн, провела нещодавно новаторське дослідження, яке розкриває зв'язок між мовою та емоціями.  Зокрема, науковцям вдалося продемонструвати, що артикуляція голосних звуків здатна впливати на почуття людини та навпаки.

Дослідники ставили собі за мету визначення наскільки значення слів пов'язано із їх звучанням. Особливу увагу науковці зосередили на двох випадках: звучанні довгої голосного "і" та закритого голосного звука "о". Вчені також хотіли виявити чи дані звуки мають тенденцію частіше зустрічатися в словах, які несуть позитивний чи негативний заряд, з точки зору емоційного впливу на людину. Для цього Грайс та Раммер провели два експерименти.

 У першому дослідженні учасникам експерименту запропонували переглянути короткі відео, які були підібрані таким чином, щоб ввести їх у позитивний або негативний настрій. Тоді, дослідники попросили досліджуваних вигадати 10 слів та проказати їх вголос. Як виявилось, вигадані учасниками експерименту, слова містили набагато більше голосних "і", аніж "о", коли вони були у гарному настрої. Натомість, коли в учасників експерименту був поганий настрій, їх слова мали у своєму складі більше голосних "о".

Другий експеримент полягав у визначенні зворотнього зв'язку між емоційним зарядом звуків "і" то "о" та рухами м'язів обличчя, які пов'язані з артикуляцією цих голосних. Джерелом натхнення для цього експерименту стало дослідження, проведене у  1980-х роках групою на чолі з психологом Фріцом Страком. Тоді дослідники доручили випробовуваним, подивитися мультфільми, тримаючи при цьому ручку в роті таким чином, щоб великий виличний м'яз (zygomaticus major muscle) (який є задіяним, під час сміху та усмішки) або його антагоніст - круговий м'яз рота, був стисненим. У першому випадку, досліджувані розміщували перо в зубах, а у другому випадку - між губами. Виявилось, що коли під час перегляду мультфільмів досліджувані стискали великий виличний м'яз, - вони вважали мультфільми значно веселішими. 

Раммер та Грайс дещо змінили цей експеримент. Вони провели дослідження, в якому змусили досліджуваних вимовляти звук "і" (стискання великого виличного м'яза) або звук "о" (стискання кругового м'яза рота) під час кожної секунди перегляду ними мультфільму. Досліджувані, які  під час мультиплікаційного сеансу вимовляли звук "і", вважали мультфільми значно кумеднішими, аніж ті хто вимовляв звук "о".

Враховуючи результати цього дослідження, вчені зробили висновок, що носії мови дізнавшись, що артикуляція звуку "і" є пов'язаною з позитивними емоціями,  використовували відповідні слова, для того, щоб описати позитивні обставини. Те саме також стосується й використання звуку "о". 

Своїм новим дослідженням німецькі науковці додали нове пояснення феномену використання звуків "і" та "о" у словах з  позитивним та негативним забарвленням, що є характерним для багатьох мов світу.

джерело: sciencedaily.com

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]