Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Гормон, який дозволяє нам відчувати любов може також заохочувати нас до брехні.

Гормон, який дозволяє нам відчувати любов може також заохочувати нас до брехні.
джерело: flickr.com
"Гормон любові", як його звикли назвати вчені, - Окситоцин, може також спонукати нас до брехні на користь "загального добра" соціальної групи, до якої ми належимо. До такого висновку дійшла група вчених з Ізраїлю та Нідерландів. Результати дослідження було опубліковано у виданні "Proceedings of the National Academy of Science".

Окситоцин виробляється в головному мозку в області гіпоталамуса та являє собою пептид, який складається з дев'яти амінокислот, і може виконувати роль як гормону, так і нейротрансмітера. Як свідчать результати багатьох досліджень, окситоцин виконує важливу функцію при формуванні зв'язків у парі та материнській любові. Цей гормон також сприяє більшій відкритості відносно інших людей, емпатії, формуванню почуття довіри. У попередніх дослідженнях було також помічено, що високий рівень окситоцину може сприяти агресії, з метою самозахисту.


Проте, найновіші дослідження проведені вченими з Університету Бен-Гуріона (Ben-Gurion University (BGU) та Амстердамського Університету (University of Amsterdam) дозволили виявити ще одну властивість окситоцину. Група вчених із  двох вищезгадуваних університетів досліджувала біологічні основи прийняття етичних рішень.

Участь у експерименті взяло 60 дорослих чоловіків. Потім кожен із них отримав або дозу окситоцину, або плацебо, після чого усіх чоловіків поділили на команди по троє чоловік у кожній. Тоді, автори експерименту попросили досліджуваних передбачити результати 10 підкидань монети. Якщо досліджуваний правильно передбачив результат підкидання монети, то це означало, що він здобуває більше грошей для своєї команди й грошова винагорода буде розділена між учасниками даної групи. 

Але, головною у фокусі уваги авторів дослідження була не кількість об'єктивних передбачень учасниками експерименту, того як впаде монета  а те як вони самостійно повідомлятимуть вгадали вони результат підкидання монети. Іншими словами, чи брехатимуть вони на користь групи, якщо вони самі повідомлятимуть про результат прогнозу.

Як виявилось результати повідомлені учасниками, які отримали ін'єкцію окситоцину та ін'єкцію плацебо, значно відрізнялись між собою. Серед учасників контрольної групи (ті хто отримав плацебо) 23 % стверджували, що вони вгадали результати 9 із 10 підкидань монети. Натомість, у групі, яка отримала окситоцин таке співвідношення вгаданих і не вгаданих підкидань монети, висловили аж 53% опитаних. 

"Статистична ймовірність того, що хтось вгадає результати 9 із 10 підкидань монети становить близько 1%", - каже доктор Шауль Шалві, директор Центру Прийняття Рішень та Економічної Психології Університету  BGU. " Тим не менш 53% досліджуваних, які отримали окситоцин, сказали, що вони правильно передбачили таку кількість підкидань монетки, що є неймовірно малоправдоподібним".

Отже, правильним буде припущення що більшість осіб, які стверджували про 90% або 100% успішність у своїх передбаченнях, брехали, але це також показує, що групи, які отримали окситоцин були вдвічі більше схильними збрехати, аніж ті, які отримали плацебо.

"Наші дослідження показують, що люди готові порушити правила етики для того, щоб допомогти людям, які нам близькі, як наша команда, або сім'я. У зв'язку з цим виникає цікаве, хоча, можливо, більш філософське питання: чи уся брехня є аморальною?", - каже доктор Ш. Шалві.

 На думку вченого, результати їхнього дослідження дозволяють зрозуміти коли і як співпраця перетворюється у явище деструктивного характеру, як, наприклад корупція і як створення близьких зв'язків та співпраця допомагає нещирості. 

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]