Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

З'єднання між різними областями мозку лежать в основі докладного самоаналізу.

З'єднання між різними областями мозку лежать в основі докладного самоаналізу.
Однією з унікальних особливостей людського мозку є здатність інтроспективно усвідомлювати процеси пізнання та буття. Проте, досі вчені не були впевненими щодо того чи таке вміння внутрішнього самоаналізу є окремою навичкою, чи залежить від об'єкта рефлексії. Також незрозумілим залишалось те, чи існує в мозку одна, окрема, система, яка забезпечує осмислення досвіду, чи ця можливість забезпечується через залучення кількох систем, що забезпечують різні типи самоаналізу. Відповіді на ці питання дає найновіше дослідження проведене вченими Каліфорнійського Університету, - повідомляє EurekaAlert

 Автором нового дослідження є Бенджамін Бейрд, (Benjamin Baird) аспірант Каліфорнійського Університету в Санта-Барбарі. Бейрд та його колеги припускають, що здатність докладно роздумувати (reflect) над чуттєвим досвідом та здатність точно роздумувати над спогадами є не пов'язаними між собою та є окремими інтроспективними вміннями.
 
Під час дослідження вчені використовували класичні завдання для сприйняття рішення (classic perceptual decision task) та завдання на відновлення пам'яті (memory retrieval task), поєднуючи їх виконання із скануванням мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії  (fMRI). фМРТ використовувли з метою визначення можливості з'єднання до області у передній частині мозку, яку називають передньою префронтальною корою (anterior prefrontal cortex) Дослідження мало на меті перевірити здатність людини роздумувати про своє сприйняття і пам'ять, а потім визначити, як індивідуальні відмінності в кожній з цих здібностей є пов'язаними з функціональними зв'язками медіальної і латеральної частини передньої префронтальної кори.

Б. Брейд, автор дослідження
(джерело: eurekaakert.org)
«Наші результати показують, що метакоґнітивні або інтроспективні здібності не можуть бути єдиними", -сказав Б.Бейрд. "Насправді, ми знайшли поведінкові дисоціації між цими двома метакоґнітивними здібностями між людьми, що передбачає те, що ви можете добре роздумувати на тему своєї пам'яті, але погано розмірковувати про ваше сприйняття, або навпаки." 
У нещодавно опублікованих дослідженнях, описується роль медіальної і латеральної області передньої префронтальної кори у метапізнанні і припускається, що конкретні підрозділи у цій області можуть підтримувати певні типи самоаналізу. Результати досліджень команди Берда показують, що здатність точно розмірковувати про сприйняття є пов'язаною з розширеними можливостями зв'язків між бічною областю передньої префронтальної кори і передньої частини поясної звивини - областю яка бере участь в кодуванні невизначеності і помилок продуктивності.

На противагу цьому, здатність докладно розмірковувати про пам'ять пов'язана з розширеними можливостями зв'язків між медіальною передньою префронтальною корою  і двома іншими областями мозку: предкільною (precuneus) і бічною тім'яною корою - областями, які беруть участь у кодуванні інформації, що відноситься до спогадів. 

Протягом експерименту було оцінено метакоґнітивні здібності 60 учасників. Досліди відбувались в Інституті Когнітивних Здібностей Людини імені Макса Планка в Лейпцигу (Німеччина), де Бейрд був запрошеним дослідником. Завдання на сприйняття рішення складалося з візуальних дисплеїв з шістьма колами, які були розміщені вертикально, які чергувалися світлими і темними барвами, (Решітки Габора) що були розташовані навколо точки фокусу. Учасникам було запропоновано визначити чи перший або другий дисплей показав одну з шести ділянок з невеликим нахилом, визначити це не завжди просто.

Класичне психологічне завдання на відновлення пам'яті складалося з двох частин. Спочатку учасникам було продемонстровано список з 145 слів. Потім їм показали другий набір слів і просили виділити ті, слова, які вони бачили раніше. Після демонстрації стимульного матеріалу в обох тестах,  на сприйняття рішення і  на згадування, учасники оцінили їх впевненість у правильності своїх відповідей за шкалою від 1 (низька надійність) до 6 (висока ступінь достовірності).

"Часткова новизна даного дослідження полягає в тому, що це перша спроба вивчити зв'язок між різними частинами мозку підтримують метакоґнітивні процеси", - розповідає Бейрд. "Крім того, первинні значення з метакогнітивною обчислювальною точністю продемонстрували, що потрібно враховувати все, як і наскільки добре ви робите основне завдання або притаманні вам ухили в бік високої або низької впевненості у собі".

"Використовуючи ці конкретні значення, ми зараз починаємо, копати вглиб, щоб подивитися, як різні типи інтроспекції фактично розміщені в реальному людському мозку", - каже автор дослідження.

джерело: "eurekaalert.org"

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]