Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Носова інгаляція окситоцину покращує розпізнавання обличчя при прозопагнозії

Носова інгаляція окситоцину покращує розпізнавання обличчя при прозопагнозії
Прозопагнозію -  розлад, який зумовлює нездатність розпізнавати людські обличчя, можна тимчасово полегшити після інгаляції гормону окситоцину, - стверджують дослідники з Центру розділів розпізнавання обличчя (Centre for Face Processing Disorders),  в Бормутському університеті (Bournemouth University) 

Прозопагнозія характеризується важкими порушеннями при розпізнаванні обличчя, в результаті чого людина не може ідентифікувати обличчя членів своєї сім'ї, друзів  або навіть своє власне обличчя.

Під час дослідження вчені протестували двадцять дорослих осіб; 10 із них хворіли на прозопагнозію, - інші 10 не мали цього захворювання (контрольна група). Кожен учасник  експерименту відвідував лабораторію двічі, з інтервалом у два тижні між кожним візитом. Під час одного відвідування вони вдихали назальний спрей окситоцину, апід час іншого - вдихали спрей плацебо. Обидва спреї були підготовлені  фармацевтичною компанією ззовні та містились в однакових  пляшках. Також  ні учасники, ні дослідники знали які це спреї, до моменту проведення аналізу даних. 


Незалежно від того який спрей вдихав досліджуваний процедура інгаляції виглядала так само. Досліджувані вдихали спрей, тоді сиділи у стані спокою протягом 45 хвилин, для того щоб, розпочалася дія спрею. Далі вони взяли участь у двох тестах розпізнавання обличчя: один перевіряв їх здатність запам'ятовувати обличчя та, а інший - здатність знаходити та підбирати обличчя, які належать одній особі.

Вчені виявили, що учасники з прозопагнозією набрали більше балів, під час обох тестів розпізнавання обличчя після інгаляцій окситоцину. Натомість, ніяких змін не спостерігалося в контрольній учасників, що є свідченням того , що гормон може бути більш ефективним лише у випадках, коли ми маємо справу із порушенням розпізнавання обличчя.

Десять учасників досліджуваних із прозопагнозією перебували на стадії розвитку розладу. Особи з розвиненою прозопагнозією не мали пошкодження мозку, яке б передувало розвитку недуги. Ця форма нерозпізнавання обличчя вважається дуже поширеною. Пізніше, дослідники мали можливість протестувати одну людину з прозопагнозією отриманою внаслідок травми. В цьому випадку вчені також спостерігали значне поліпшення після вдихання окситоцину цією людиною. 

Доктор Сара Бейт (Dr Sarah Bate) один із авторів дослідження, стверджує: "Це дослідження дає перші докази того, що окситоцин може бути використаний для тимчасового поліпшення розпізнавання обличчя у людей з будь-яким розвитком розладу або при набутій прозопагнозії. Ефекти гормону, як вважається, тривають 2-3 годин, а може бути, й так що назальний спрей може бути застосований для поліпшення розпізнавання обличчя за особливої нагоди. Проте,  ми маємо провести набагато більше досліджень, оскільки зараз ми не знаємо, чи існують переваги або ризики, пов'язані з довгостроковим вдиханням гормону. "

джерело: psypost.org

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]