Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Спостерігання того, як інші люди взаємодіють з об'єктом нашого страху допомагає побороти його, - вчені

Спостерігання того, як інші люди взаємодіють з об'єктом нашого страху допомагає побороти його, - вчені
джерело:wikimedia.org
Павуки, змії, висота, або замкнутий простір, - все це, та багато іншого, може викликати фобії. Наявність певних специфічних фобій у людей є досить поширеним явищем, якого ми часто намагаємось позбутися якнайшвидше.  Як показують, нові дослідження, спостереження за  безпечною взаємодією інших людей з, нібито, загрозливими об'єктами, може допомогти погасити ці умовні рефлекси страху, і не допустити їх розвитку в майбутньому.

Дослідження, опубліковане в журналі Psychological Science, виданні Асоціації Психологічних Наук, вказує, що цей тип вікарного соціального научіння може бути більш ефективним, ніж прямий особистий досвід у подоланні реакції страху.

"Інформація про те, що є небезпечним, а що безпечним в нашому середовищі найчастіше передається від інших людей через соціальні форми навчання", говорить автор дослідження Арміта Ґолка (Armita Golka) з Каролінського інституту в Швеції. "Наші результати показують, що ці соціальні засоби навчання сприяють значному зменшенню навченого страху, в порівнянні з самостійним досвідом здобування особистої безпеки."

Значна кількість досліджень показали, що соціальні форми научіння можуть сприяти набутим страхам. А Ґолку та її колег з Каролінського інституту такі результати спонукали, до того, щоб дізнатись чи соціальне научіння, може також допомогти позбутися страху.

У досліджені, проведеному шведськими вченими взяли участь 36 чоловіків, яким було представлено декілька людських облич, Презентація одного з облич супроводжувалась неприємною, але не болючою електричною стимуляцією зап'ястя. Така стимуляція проводилася шість із дев'яти разів, коли показували обличчя. Ця процедура була розроблена таким чином для того, щоб досліджувані змогли асоціювати це одне, обране, обличчя з отриманням електричної стимуляції. 

Далі, учасники експерименту дивилися уривок відео з експерименту, в якому показ обраного обличчя не супроводжувався електричною стимуляцією. 

Ті учасники експерименту, які дивилися фраґмент відео, що містив реальну людину - умову соціального навчання, продемонстрували значно меншу відповідь на страх при показі обраного обличчя, у порівнянні з тими учасниками, які бачили відео без участі у ньому людини. 

Також, коли учасники, які бачили фільм з участю людини, отримали три додаткові "електро-шоки" без попередження при показі обраного обличчя, вони не показали жодних ознак відновлення  страху. 
"Ми були здивовані, виявивши, що вікарне навчання соціальної безпеки, не тільки сприяє навчанню почуттю безпеки, воно також запобігає відновлення пам'яті страху", -розповідає Ґолкар.
Автори дослідження відзначають, що вікарне научіння безпеки вже давно використовується як частина лікування фобій - особи які мають фобію спостерігають, як їх терапевт підходть і взаємодіє із стимулом, якого бояться, перш ніж вони самі безпосередньо стикаються з ним. Хоча ці методи можуть бути ефективні, багато пацієнтів страждають від рецидивів, в ході яких, раніше погашені страхи з'являються знову.

"Наші результати показують, що на основі цієї моделі навчання можна допомогти при оптимізації лікування через ослаблення відновлення навчених страхів," пишуть дослідники.

Зараз вчені займаються вивченням нейронних процесів, які можуть відігравати важливу роль вікарному научінні та досліджують особливості цієї моделі навчання 


за метреріалами: medicalnewstoday.com та psypost.org

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]