Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Клітини імунної системи впливають на настрій під час довготривалого стресу

Клітини імунної системи впливають на настрій під час довготривалого стресу
wikimedia.org
Результати нового дослідження показують, що під час довготривалого стресу клітини імунної системи (моноцити) рекрутуються у мозок при цьому не знищуючи тканин, і викликають симптоми тривоги, - повідомляє eurekaalert.org.

Результати цього дослідження дають підстави для нових способів мислення, щодо впливу клітинних механізмів на наслідки стресу та виявляють вплив двостороннього зв'язку від центральної нервової системи  до периферійних органів та у зворотньому напрямку, на поведінку.
Під час експериментів, проведених на мишах, науковцями з університету Огайо (США) було виявлено, що повторюваний стрес викликав підвищення концентрації моноцитів, які прямували до мозку. Під час тривалого стресу мозок мишей надсилав сигнали до кісткового мозку, збільшуючи концентрацію моноцитів, і "викликаючи" їх до головного мозку . Клітини імунної системи оточували кровоносні судини і тканини мозку проникаючи в декількох областях, пов'язаних із страхом та тривогою, в тому числі у префронтальній корі, мигдалині і гіпокампі. Також їх присутність призвела до  поведінки мишей, яка була схожою на занепокоєння. 
Джон Шерідан, старший автор дослідження, професор біології та заступник директора Національного інституту досліджень поведінкової медицини Огайо  (IBMR) стверджує:" При відсутності пошкодженнь у тканинах, ми отримали клітини, які мігрували в мозок у відповідь на  сигнали області мозку в, який активується стрес".  "У цьому випадку клітини рекрутуються в мозок сигналами, що генерувались через тваринну інтерпретацію соціальної  поразки, у вигляді стресу."
У даному дослідженні мишам-самцям, замкнутим у тераріумі, давали деякий час на встановлення ієрархії. Згодом до групи на 2 години додавали ще одного, агресивного, самця. Це викликало відповідь "боротьби або втечі" ("fight or flight" response) у мишей, які жили в усталеній ієрархії. Миші, які були "мешканцями" тераріуму давно часто ставали переможеними новим самцем. Досвід соціальної поразки призводив до покірної поведінки і розвивав тривого-подібну поведінку.
Науковці також оцінювали рівень тривоги тваринок, піддаючи їх соціальній поразці, із різною періодичністю циклів (0, 1, 3 та 6 днів поспіль). Як виявилось чим більше було циклів, які приводили до поразки, тим вищими були симптоми тривоги. Так, наприклад, маючи вибір між освітленням і темрявою миші обирали останнє. Також вихід тваринок на відкритий простір відбувався довше ніж зазвичай. Крім того, тривожні симптоми відповідали більш високому рівневі  моноцитів що транспортувався в мозок тварин із кровообігу. 
Вчені також  нагадали, що попередні дослідження показали, що затяжний стрес активує клітини мікроглії, які частково відповідають за генерацію сигналів для моноцитів.
"Наші дані змінюють уявлення про нейробіологію розладів настрою", говорить Ерік Вохлеб, перший автор дослідження і стипендіат аспірантури неврології Огайо, -"Ці результати показують, що - це двонапрямлена система, а не традиційний шлях нейромедіатора, який може регулювати деякі форми відповіді на тривогу. Ми говоримо, що це - щось за межами центральної нервової системи -. Щось від імунної системи -. Надає глибокий вплив на поведінку"

Відкриття команди вчених не можна застосовувати до всіх форм страху, проте, воно змінює розуміння досліджень в галузі розладів настрою, пов'язаних зі стресом.

за матеріалами: eurekaalert.org

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]