Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

За зовнішні та внутрішні страхи можуть відповідати різні частини мозку.

За зовнішні та внутрішні страхи можуть відповідати різні частини мозку.
pixabay.com
Дослідники виявили, що страх може мати своє походження у різних частинах мозку, а не обов'язково у мигдалеподібному тілі, як вважалося досі, - psychcentral.com

Вчені з Університету  Айови (University of Iowa) провели дослідження учасниками, якого були три жінки із значними ураженнями мигдалеподібного тіла. Однією з учасниць експерименту була 40-річна жінка (SM) із рідкісним ґенетичним захворюванням, хворобою Урбаха-Віта, яке викликає деградацію мигдалеподібного тіла. Коли лікарі з Університету Айови підготували пацієнта вдихнути дозу діоксиду вуглецю, яка мала б викликати занепокоєння, вона була безстрашною.Але через кілька секунд після вдихання суміші, вона почала кликати допомогу та була переповнена відчуттям, що вона задихається. До того, вона не відчувала страху відтоді, відколи захворіла у підлітковому віці. Дослідники працювали з SM протягом багатьох років і зазначили,  у неї відсутність страху, коли вона зіткнулася зі зміями, павуками, фільмами жахів, та  іншими зовнішніми загрозами.
Виявилося, що пацієнти з хворобою Урбаха-Віта дуже сильно реагують на вдихання суміші з повітря та 33% вуглекислого газу. Останній викликає у них, на відміну від звичайних людей, не просто занепокоєння, а панічні атаки. За словами пацієнтки, протягом дослідження вона вперше пережила відчуття страху, яке раніше ніколи її не відвідувало. 
Отримавши результати експерименту, вчені висунули гіпотезу, що мигдалеподібне тіло не є єдиним джерелом відчуття страху в мозку людини. Інші частини мозку, - стовбур головного мозку, проміжний мозок та частка головного Мозку острівкова (Insula), - відчувають найбільш первинні внутрішні сигнали небезпеки для організму (внутрішні тілесні сигнали небезпеки), коли виживання людини знаходиться під загрозою.
"Результати цього дослідження стверджують, що паніка, чи сильний страх, викликаються десь за межами мигдалеподібного тіла"- , сказав невролог д-р Джон Вемі (John Wemmie), автор статті.
 "Інформація із зовнішнього світу фільтрується через мигдалину з метою виявлення страху", говорить Джастін Файнштейн (Justin Feinstein), автор дослідження. "З іншого боку, ознаки небезпеки, що випливають із середини тіла можуть спровокувати дуже первинну форму страху, навіть при відсутності  функціонуючої мигдалини".
Якщо інформація отримана у даному дослідженні підтвердиться у подальших дослідженнях, вчені отримають кращі можливості для лікування панічних атак, Пост-Травматичних Стресових Розладів (PTSD) та інших станів пов'язаних з тривожністю. 

за матеріалами:  psychcentral.com

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]