Full width home advertisement

Post Page Advertisement [Top]

Ігнорування людини онлайн впливає на неї так, як ігнорування у спілкуванні віч-на-віч.

Ігнорування людини онлайн впливає на неї так, як ігнорування у спілкуванні віч-на-віч.
People talking, bubbles by palomaironique - People talking - Gens qui parlent - Menschen sprechen - Persone che parlano
джерело: openclipart.org

Виключення  (ігнорування) людини  при спілкуванні у соціальних мережах може впливати на неї так само як ігнорування під час особистого спілкування, - стверджують автори нового дослідження проведеного, спільно, університетом Пен Стейт (Penn State)  та Місерікордським університетом (Misericordia University),США, штат Пенсильванія.

Соціальні мережі є місцем де користувачі можуть встановлювати та налагоджувати соціальні зв’язки. Однак часто за допомогою соціальних мереж ми можемо також, виключити когось із нашого кола спілкування, ігнорувати його, без незручного спілкування віч-на-віч.
 Більшість із нас, мабуть, вважає, що небажання спілкуватися з кимось виявлене за допомогою інтернету впливає на людей менше ніж вияв ігнорування при особистому спілкуванні, але результати нових досліджень на цю тему стверджують інакше. "Наші дослідження показують, що люди можуть відчувати схожі психологічні реакції на виключення в інтернеті та при ігноруванні віч-на-віч", - кажуть Сміт і Келлі Філіпковські (Smyth and Kelly Filipkowski) - доцент кафедри психології в Університеті Місерікордії, які провели два дослідження щодо вивчення сприймання та реакції на виключення віч-на-віч й виключення у спілкуванні в інтернет-чатах. 
У першому дослідженні команда дослідників запропонувала більш ніж 275 студентам передбачити те, як вони будуть почуватися в гіпотетичній ситуації за сценарієм якої їх проігнорують (виключать) протягом спілкування. Учасники експерименту заявили, що вони очікували трохи незручно і їх самооцінка стане нижчою не залежно від того де відбуватиметься ігнорування, - онлайн чи в реалі, однак вони очікували що ігнорування при особистому спілкуванні буде для них гіршим. За словами Сміта, такі очікування реакції є важливими тому, що вони допомагають визначити те, як людина приймає рішення у ситуації, яка передбачає певний ризик відторгнення, як наприклад, відвідування незнайомих вечірок чи побачення онлайн. 
 У другому дослідженні було створено два сценарії у якому 77 студентів коледжу, нічого не підозрюючи про справжню мету експерименту, були проігнорованими на початковій стадії ("пізнати одне одного") розмови.  Одна половина учасників була відторгнута особисто, а інша - в середовищі онлайн-чату. Студенти завданням яких було спілкування "віч-на-віч" були переконаними, що вони беруть участь у дослідженні формування вражень у звичайних умовах. Вони думали, що будуть коротко взаємодіяти з двома іншими студентами, а потім нададуть дослідникам свої враження про себе та інших учасників експерименту. Друга група учасників експерименту, яка спілкувалася в онлайн-чаті,  вважала, що вона бере участь у формуванні вражень про людину за відсутності візуальних сигналів від співрозмовника. Насправді, учасники обох груп, згідно із задумом авторів дослідження, мали бути проігнорованими студентами-асистентами науковців, які вдавали із себе учасників дослідження. 
Результати дослідження показали, що учасники в обох сценаріях (спілкування онлайн та спілкування віч-на-віч) відповіли на ігнорування схожим чином. 
Всупереч очікуванням дослідників, студенти реагували на відторгнення не серйозним неспокоєм, а радше онімінням, дистанціюванням та усуненням. Також виявилось що учасники очікували, що виключення буде для них набагато гірше, ніж вони це повідомляли, коли виключення вже відбулось. 
"Цікавим є те, що в лабораторних умовах переважна більшість учасників вважали, що відторгнення їх іншими відбулося не з їхньої вини, а через інших людей у кімнаті", - повідомляє Філіпковські. "Іншими словами, люди казали "це не я, це ти"". На думку вченого це бути тип захисного механізму, метою якого є оберігання настрою та самооцінки. 

Вчені також вважають, що хоча на перший погляд результати дослідження можуть вважатися тривожними, вони мають також і позитивну сторону. Вона полягає у тому, що важливість онлайн взаємодії допоможе у підтримці віддаленого втручання, яке здійснюється з метою покращеного фізичного та психологічного благополуччя людей які цього потребують, та надання їм кращого доступу до цих можливостей.
Однак, автори дослідження також зазначають, що такі результати дослідження можуть підтверджуватись з огляду на те, що групи обрані для дослідження складались зі студентів, які активно користуються новинками техніки та багато спілкуються на відстані (онлайн), тому поки що не відомо чи результати дослідження підтвердяться у групах де досліджувані менш обізнані із віддаленим спілкуванням. 
В майбутньому команда дослідників також планує вивчити вплив біологічних реакцій на різні види відчуження. 

за матеріалами sciencedaily.com

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Bottom Ad [Post Page]